Завантаження новин...

В лісах Ємільчинщини цвіте рідкісна рослина – вовчі ягоди

В лісовому заказнику «Поломи», що в Королівському лісництві цвіте рідкісна отруйна рослина – вовчі ягоди або вовче лико пахуче (боровик) Daphne cneorum. Ця рослина занесена до Червоної книги України.
 
Коли ґрунт уже застелиться віночками ранньо-весняних ефермероїдів, а дерева ще голі, у наших лісах можна зустріти кущ з безлистими гілками, обліпленими рожевими квіточками. Ця чудова, цікава весняна рослина зветься вовчі ягоди звичайні або вовче лико. 
Назва вовчі ягоди пов'язана з великою отруйністю всіх частин рослини, а назва вовче лико виникла, очевидно, тому, що її кора дуже легко відділяється від деревини і здирається довгими пасмами. 
Всі частини вовчих ягід звичайних дуже отруйні. У корі і в квітках міститься глюкозид дафнін. В усіх частинах рослини, крім того, міститься жовто-бура смола — мезереїн, яка і є отруйним чинником рослини. Висушені рослини не втрачають токсичності Нерідко ягодами вовчого лика отруюються діти, доза в 10-15 ягід уже смертельна. Через наявність у рослині пекучого гострого соку тварини її не їдять. Кора вовчих ягід звичайних містить барвну речовину, тому її використовують для фарбування вовни в оливково-зелений колір.
Вовчі ягоди — добрий ранньовесняний медонос, протне свіжозібраний мед вважається отруйним, викликає запалення і гострий біль слизових оболонок рота і травного тракту.
Одна з легенд розповідає, що якось у лісі скликали велику раду звірів, щоб дати назви всім лісовим рослинам. Вовк запізнився на цю раду. Коли захеканий прибіг і побачив, що почали без нього, то в люті став здирати кігтями кору з кущів найближчого чагарника. З того часу і називали цю рослину - вовче лико. 
«Про вовчі ягоди чули усі, але мало хто знає як вони виглядають – каже Олександр Кот, старший майстер лісу Королівського лісництва. Декілька разів спостерігав цю рослину на клумбах, під назвою Дафна. Це правильна назвою з латині, але про те, що це і є вовчі ягоди господині не знали, довелося пояснювати і попереджати, адже для дітей ці червоні ягоди дуже привабливі.»
При такій небезпечній характеристиці – це надзвичайно гарна і приваблива рослина, яку в таку пору видно здалеку. Квіти вовчих ягід схожі на квіти бузку. «Сидять» вони на стеблах без квітоніжок та надзвичайно приємно пахнуть. Здалеку запах схожий на запах гіацинту. Про його запах точніше, ніж сказав Михайло Пришвін, і не скажеш: «... квітка вовчого лика пахне чудово, але варто його піднести до носа ближче, то пахне так погано, гірше, ніж вовком». Варто бути дуже обережним, адже навіть їх аромат викликає пригнічення!
Закликаємо бути свідомими, не знищувати дикоростучі рослини лише задля прихоті насолодитися їх запахом та красою. Кожен з нас повинен усвідомити, що перші весняні квіти відіграють важливу роль в житті лісу і є їх невід'ємною частиною. Зниклі види, які «творились» природою десятки тисяч років неможливо відродити.