Завантаження новин...

День народження Великого Лісничого

День народження Великого Лісничого
Сьогодні вся світова лісівнича спільнота відзначає День народження Великого Лісничого, засновника Зеленої Оази, батька степового лісорозведення, уродженця міста Овруч, Віктора фон Граффа.
Біографічна довідка:
Віктор Єгорович фон Графф народився 3 листопада 1819 року в Овручі Волинської губернії в сім'ї штабс-капітана російської імператорської армії, німця за походженням, мати — італійка з роду Серпонті-де-Варрена. Рано залишився сиротою. У п'ятнадцять років він вступив до Петербурзького імператорського лісового та межевого інституту.
На цю людину доля поклала обов'язок спростувати висновки зарубіжних вчених про неможливість розведення лісів у відкритій степовій місцевості. І В. фон Графф з честю виконав свою місію, Досі у Великоанадолі Донецької області зеленіють його ліси, милують зір і тішать душу зелені шати Дібрівського лісу, основу якого, за свідченням історичних документів, закладав Віктор фон Графф.
Великомихайлівська лісова дача («Дібрівський ліс») входила до складу Велико-Анадольського лісництва. Перші насадження були проведені в 60-их роках ХІХ століття. Посадки почалися восени 1845 року. Це можна вважати датою народження лісу в степу.
За 23 роки роботи в лісництві Віктор Єгорович зумів під своїм керівництвом заліснити 157 гектарів степів, закласти розсадник на площі 57 гектарів, де було вирощено близько 30 порід дерев і 40 порід кущів. Було створено Велико-Анадольську школу лісників по степовому лісорозведенню (нині Велико-Анадольський лісовий технікум).
І це робилося за умов, коли теоретичні основи степового лісорозведення були ще, так би мовити, в зародку, техніки не існувало, матеріальне забезпечення було вкрай незадовільним.
Віктор фон Графф був людиною надзвичайних здібностей та вдачі. Про таких кажуть, що вони – жертва власної порядності. Аристократ за походженням, він жив у землянці, часто не мав грошей на цукор і свічки, але не міг собі дозволити використати державні гроші на власні потреби...
У 1865 році Віктора Єгоровича призначають в Москві професором лісоводства Петровської земельної і лісової академії. Він уже був дуже серйозно хворий і, у зв'язку з цим, майже не читав лекцій, а через рік, у віці 48 років, 25 листопада 1867 року помер. Поховали його поблизу академії в селі Владикіно.
Проте, він вважав себе українцем і заповідав посадити на його могилі дуб з донецьких степів.