Завантаження новин...

Вітаємо з ювілеєм Миколу Юрчука

Микола Юрчук: «Не залежно від посади — головне в роботі — люди»
Цьогоріч колектив Баранівського лісгоспу багатий на ювілярів. Про кожного з них є що сказати, і з деким ми вже познайомили своїх читачів. Сьогодні, «під приціл» нашого журналістського пера і слова потрапив Микола Юрчук. Новий рік для нього є завжди не лише відліком загального календаря, а й власного, життєвого, — бо саме 1 січня Микола Федорович з’явився на світ. Цього року снігурі на калині навіщували йому дзвінко — 70! 
Понад тридцять років трудового життя Микола Федорович Юрчук віддав Баранівському лісгоспу. 13 років на посаді головного енергетика, всі інші роки — головою профспілкового комітету. Сьогодні нашому ювіляру складно визначитися, а на якій же посаді було чи то краще, чи то легше. Він з упевненістю говорить, що різниці в посадах немає, бо головне для нього — люди-лісівники, з якими він працює. І наголошує, — ці 32 роки праці промайнули, як одна мить, тому що завжди приходив із задоволенням, і з таким же задоволенням йшов з роботи.
Родом Микола Юрчук з Вересни тоді ще Ярунського району (нині Баранівського). Тут пройшли його шкільні роки, в яких до гуманітарних наук тодішній школяр не був охочий. Ближчими серцю були математика та фізика. Саме вони й відіграли визначальну роль у становленні молодого юнака, як особистості, бо спрямував свою пристрасть до точних наук у професійну діяльність енергетика. 
Закінчивши спочатку технічне училище №2 (м. Житомир), а згодом здобувши й профільну освіту в Київському енергетичному технікумі, Микола Федорович пішов працювати в місцевий район електричних мереж, який саме в ті роки активно проводив електрифікацію району. 
Закріпивши теоретичні знання на практиці та набувши значного досвіду в цій галузі, нашого ювіляра запрошують 1987-го року в Баранівський лісгосп на посаду головного енергетика, де він повністю віддавався улюбленій справі. 
За цей період, під керівництвом Миколи Федоровича в лісгоспі збудовано нову підстанцію 10х04 (кВ), власними зусиллями його команди електриків були проведені й усі електромонтажні роботи під час будівництва нижнього складу на станції Радулино, а також виконувалися відповідні роботи по всіх структурних підрозділах лісгоспу.
2000-го року Миколу Юрчука на загальних зборах колективу було обрано головою профспілкового комітету. Цю посаду, у разі великого колективу, понад 400 працюючих, — називають ще «звільненою». А це означає, що людина, котру обрали головою, — автоматично звільняється від своїх посадових (на той час) обов’язків, і займається виключно організацією роботи профспілки, основним завданням якої є захист прав працюючих. 
Лісівники, каже мій співрозмовник — це особлива категорія людей. Тут нема такого: щось не хочу, не вмію, не знаю. Головна їхня ціль — вирощувати ліс і створювати належні умови праці для працюючих. 
Перша функція голови профспілки — захист трудових прав працюючих. Йому обов’язково треба бути комунікабельним, аби налагодити належні відносини і з керівництвом, і в той же час захищати інтереси працівників. Адже в площині відносин «керівник – працівник» перший має певні переваги і добре, якщо він не використовує їх на шкоду другому. Саме тут, як об’єднуючим кільцем спільного ланцюга є голова профкому. 
Звісно, зізнається Микола Федорович, за роки його діяльності  траплялися різні ситуації, але він завжди знаходив спільну мову з керівником, і з працівниками та вирішували питання на рівні законодавства. Тому, якихось гострих проблемних моментів не було.
Дуже приємно, каже Юрчук, що вже більше 20-ти років працюючи з керівником лісгоспу Анатолієм Остудімовим, підприємство з року в рік нарощувало темпи виробництва, повністю замінено технологічне обладнання, була звернута увага на створення належних побутових умов у цехах та лісництвах. А ще безпосередньо в лісі на трелювальних роботах, вантажних, які в свій час виконували вручну, було закуплено гідроманіпулятори, і сьогодні цих робіт, у вигляді ручної праці на підприємстві немає. Наше завдання було – полегшити умови праці в лісі, і це керівником було успішно вирішено, наголошує мій співрозмовник.
Крім того в функції голови профкому входить контроль за станом охорони праці. Голова профкому, спільно з керівником, головними спеціалістами, начальниками цехів, в присутності інженера з питань охорони праці постійно проводять виїзди на робочі місця, перевіряється належний стан охорони праці, які є зауваження — проводяться приписи, доводяться керівнику підрозділу і усуваються або в процесі, або роботи призупиняються до повного усунення недоліків.  
А для того, аби відповідати вимогам часу та законодавства, голова проходить періодичні навчання, підвищуючи свою кваліфікацію. Тож Микола Федорович, можна сміливо сказати, все життя вчиться та вдосконалюється, але заразом не забуває і про енергетику. Каже, що постійно цікавиться, консультує колег, дає поради та підказки. 
Крім того, не менш важливою функцією є соціальний захист працюючих. Згідно колективного договору, який і регламентує відносини між адміністрацією і колективом, працівникам виділяється визначена паливна норма, проводиться оздоровлення працівників та їх дітей за рахунок профспілкового комітету, або ж так звані «оздоровчі» можна забрати у вигляді грошової компенсації під час відпустки, виділяються кошти і в зв’язку з різними сімейними обставинами. Усіма цими питаннями теж займається ювіляр Микола Юрчук. А ще опікується і шкільними лісництвами. І смію наголосити від себе особисто, опіка ця на належному рівні і дає свої плоди, бо ж на щорічних «зльотах» юних лісівників баранівський «Паросток» завжди як не лідер змагань, то в призовій «трійці» (з понад двадцяти команд!). 
Раз у п’ять років в лісгоспі проводиться звітно-виборна конференція, на якій і обирають голову. Уже не вперше Микола Федорович Юрчук, виправдовуючи довіру свого колективу, отримує підтримку на «виборах» і  продовжує працювати на цій посаді. А все тому, що керується власним головним правилом життя — бути завжди чесним і справедливим. Яка б не була ситуація, я завжди говорю людям відкрито, як воно є, і такого, як обман — не признаю, — наголошує голова профкому.
Трудова нива, це частина великого життєвого шляху. Але не менш важливим залишається на цьому поприщі сім’я. Бо після тяжкого робочого дня саме сюди повертається людина. І якщо там її чекають з любов’ю, повагою та розумінням, тоді життя можна сміливо назвати достойно прожитим. Саме так оцінює свій вік Микола Юрчук. Його життя лине пліч-о-пліч з дружиною Тамарою Федорівною. Будучи економістом за освітою вона працювала в свій час бухгалтером профкому на фарфоровому заводі. Тож в цієї сімейної пари робота знайома і близька обом, де не раз спільно радилися, підтримували і підказували один одному, а головне — завжди розуміли один одного. 
Виховавши та одруживши двох синів Юрія та Анатолія, сьогодні Юрчуки тішаться успіхами своїх чотирьох красенів онуків. Я горджуся своїми дітьми і онуками, задоволений ними, радію цьому і знаю точно, що життя прожив не марно, — підводить риску на останок нашої розмови ювіляр із 70-літнім життєвим стажем, голова профкому Баранівського лісгоспу  Микола Юрчук.
Колектив газети «Час плюс» щиро вітає Миколу Федоровича. Бажаємо й надалі залишатися таким щирим, відкритим та відвертим, життєрадісним  та усміхненим, а життєва нива нехай дарує сил і наснаги з гідністю виконувати довірену Вам справу.
 Альона ДЕНИСЮК
Фото автора та з архіву лісгоспу