Завантаження новин...

ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА — НА ДАЛЕКУ ПЕРСПЕКТИВУ

Якщо ви й досі вважаєте, що ліс — росте сам по собі, а лісівники рубають — усе підряд, то глибоко помиляєтеся. Адже ліс, як і хліб у полі — потребує до себе наукового і кваліфікованого підходу — від насінини до стиглого дерева. І поки він лишається у власності держави, ведення лісового господарства заздалегідь чітко планується — на далеку перспективу.
Займаються цією справою виключно незалежні від лісогосподарських підприємств України спеціалісти — працівники державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання «Укрдержліспроект». У своєму складі підприємство має п’ять, так званих, експедицій: Українська, Київська, Харківська, Львівська та Комплексна, які своєю діяльністю охоплюють усю територію нашої держави, і діють за єдиною системою, встановленою Держлісагенством за погодження Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Один раз у десять років у лісогосподарських підприємствах України вони проводить комплексні заходи, спрямовані на забезпечення ефективної організації та наукового обґрунтування ведення лісового господарства і ефективного відтворення, охорони і захисту лісів, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів. Увесь цей процес узагальнюється одним поняттям — базове лісовпорядкування. А якщо простіше, то визначається так званий проект  організації та розвитку лісогосподарства на майбутнє десятиріччя.
У травні цього року, в лісгоспах Житомирського ОУЛМГ почалися вищезазначені лісовпорядні процедури, покликані намітити план роботи підпорядкованих управлінню лісгоспів — на наступні роки.
Як, а головне, чому — «Укрдержліспроект» безпосередньо впливає на роботу лісових господарств? Про це ми дізналися, під час прес-конференції, що відбулася в державному підприємстві «Баранівське ЛМГ» за участі господарів — директора лісгоспу — Анатолія Остудімова, головного лісничого — Віктора Мірошниченка, начальника лісового відділу — Віктора Гайдая та начальника лісовпорядної партії Української експедиції — Анатолія Кирилюка, під керівництвом якого нині триває перший етап лісовпорядних робіт у вищезазначеному підприємстві.  
Перша фраза, що прозвучала на початку нашої розмови з вуст Анатолія Кирилюка, і, здавалось би, мала би бути підсумковою — «без матеріалів базового лісовпорядкування, яке проводять наші спеціалісти, жоден лісгосп не може планувати свою роботу по веденню лісового господарства. Це основа, так званий закон, і документ, за яким працюють лісгоспи». А далі пішло «покрокове» пояснення роботи лісовпорядної експедиції.
Процес отримання матеріалів лісовпорядкування — довготривалий, і ділиться на два періоди. Першочергово, після проведення польових тренувань, лісовпорядна партія, у складі начальника та інженерів-таксаторів, виїжджає в лісгосп. Це перший етап — так звані польові роботи. Для обстеження, безпосередньо лісу, дається, не мало, не багато — до пів року. 
На даний час у Баранівському лісгоспі, площа якого складає понад 44 тис. га, — працює п’ять таксаторів. Кожен із них, у день, має обстежити не менше 90 га лісових площ. А це означає, що в кожен клаптик лісу інженер має виїхати, обстежити його і на основі побаченого — скласти таксаційну карту. Сюди заносяться дані визначеного складу порід насаджень у відсотковому співвідношенні, їх висоту, діаметр, вік, повноту, запас деревини, тощо.
Крім основних показників лісового виділу описується цілий перелік показників таких, як — підріст, підлісок, пошкодження насаджень хворобами та шкідниками лісу і проектуються заходи по їх ліквідації. Описується сухостій, захаращеність, поодинокі дерева в молодняках, найбільш поширені види ягідників, лікарських рослин і відсоток їх покриття та багато іншої інформації. 
Також описуються не вкриті лісовою рослинністю землі такі, як зруби, галявини, згарища, загиблі насадження, рідколісся, не зімкнуті лісові культури — їх стан, причини, та можливості лісовідновних робіт. Крім того, опису підлягають нелісові землі — орні землі, сіножаті, пасовища, плантації, шкілки деревні, дороги, квартальні просіки, протипожежні розриви — вказується їх стан і проектуються необхідні заходи для їх покращення. 
І хоча, здебільшого, робота таксаторів має «окомірний» характер, проте в стиглих та пристигаючих насадженнях, з метою точнішого визначення запасу — застосовується вибірково-вимірювальний та вибірково-переліковий підходи. 
Після завершення польових робіт, що триватимуть орієнтовно до листопада, йтиме обробка зібраної інформації, — другий етап, що носить назву — камеральний. Отримані дані внесуть в персональний комп’ютер зі спецпрограмою, яка «розшифрує» усе і видасть перелік документів: облік лісового фонду, розрахунки рубок головного користування, рубок догляду: освітлення, прочищення, прорідження, прохідні рубки; санітарно-оздоровчі, протипожежні заходи та інші вихідні дані  — тобто увесь цикл запроектованих заходів вирощування лісу — від садіння до віку стиглості. 
А далі, як це гостро не звучить — бюрократичні моменти. Узгодження з обласним управлінням, Держлісагенством, після чого інформація розглядається, і направляється на затвердження в Мінприроди. А з 2017 року, Законом «Про оцінку впливу на довкілля» у перелік «прохідного маршруту» додаються й обов’язкові громадські слухання. Виникає питання, як громадськість, що здебільшого малокомпетентна в даних питаннях, може впливати на хід рішень про ведення лісового господарства? І це при тому, що при проектуванні лісівничих заходів спеціалісти експедиції обов’язково враховують соціально значимі для місцевих громад лісові ділянки, які попередньо узгоджені з місцевими органами влади для виключення їх з розрахунку рубок головного користування?! Це зокрема природо-заповідний фонд, лісові смуги обабіч доріг, лісові масиви, що примикають до населених пунктів, баз відпочинку та дитячих таборів, місця історичного значення, а також місця зосередження рідкісних «червонокнижних» рослин, тварин, птахів та інше, де режим користування обмеженей — тут рубки дозволяються виключно санітарні — з метою збереження здорових деревостанів.
У Баранівському лісгоспі, з матеріалів минулого лісовпорядкування було виключено 15 %  по площі таких насаджень.
Ось такий довгий шлях має пройти підприємство, аби мати право посадити, доглянути, та зрештою — зрубати дерево. Кожен крок лісівників — згідно настанов «Укрдержліспроекту». До слова, сам процес лісовпорядкування є безперервним. Тобто, щороку спеціаліст ліспроекту приїжджає в лісгосп, перевіряє якість роботи і контролює виконання усіх положень базових лісовпорядних матеріалів та при потребі вносить певні корективи. Відповідно до цих матеріалів перевірку здійснюють і всі інші компетентні органи — екологічна інспекція, прокуратура, органи правопорядку, фіскальна служба.
Роботи лісовпорядної експедиції в ДП «Баранівське ЛМГ» лише розпочалися. Тож говорити про оцінку лісгоспу в загальному за останні десять років — зарано, зазначає начальник експедиція Анатолій Кирилюк, але додає, що вже з перших днів видно, що зміни є, і вони — в кращу сторону. Турбує лише всихання соснових насаджень, через які доводиться проводити суцільні санітарні рубання в ліміт головного користування. І не тільки. 
Тож, як польові роботи будуть завершені, директор лісгоспу Анатолій Остудімов обіцяє знову запросити пресу до діалогу і озвучити характеристику стану підприємства та його попередні плани на далеку перспективу.

Альона ДЕНИСЮК
Фото автора