Завантаження новин...

У тісній співпраці із місцевими громадами живуть баранівські лісівники

До нового навчального року у школи Полянківського старостинського округу надійшли нові дошки. Це подарунок від лісівників Баранівського держлісгоспу.
 «Ні для кого не секрет, що тепер не вистачає фінансування для повноцінного функціонування  та  ремонтів шкіл, дитсадків, сільських вулиць, - бідкається виконуюча обов'язки старости Полянківського старостинського округу Любові Ільчук. -  Є такі проблеми і в нашому окрузі. І всі за допомогою звертаються до Анатолія Остудімова, директора Баранівського держлісгоспу - і завідувачка закладу дошкільної освіти Наталія Пітроченко, і директорка місцевої школи Людмила Яковчук, і громада костьолу. Трапляється, що є люди, які в силу тих чи інших  життєвихвих ситуацій залишились наодинці, не можуть придбати дрова. Допомагає і їм. 
Дирекція  школи  попросила придбати нові дошки для молодших класів. На кінець навчального року почала руйнуватися огорожа. Був потрібен  і ремонт підлоги в одному з класів. 
Завідуюча дитячого садка звернулася з проханням посприяти в облаштуванні та підсипці спортивного майданчика. А ще говорила про потребу в меблях. 
Анатолій Олександрович знову не відмовив. Окрім того, ще минулого року лісгосп надав матеріал, аби зробили огорожу та потурбувався про новорічні подарунки. 
Цієї весни деревцями ялівцю та туй, які виростили наші лісівники, ми прикрасили наше селище скрізь: і в школі, і в садку, і біля костьолу, і де потрібно було  по селищу. 
Засновник  нашого  музею "Поліська хата" Микола Кобилянський - людина надзвичайно іні-ціативна: створив музей практично на порожньому місці. І хоча нині Баранівська міська рада опікується цим музеєм, Микола Михайлович знаходить, яким чином можна ще покращити заклад. Та, як завжди, коштів на це бракує. Куди ж ще іти? Теж до лісгоспу. 
Ось і нещодавно за сприяння Анатолія Остудімова було  облаштувано альтанки, де можуть учасники екскурсій сховатися від дощу чи палючого сонця. 
А ще господар музею має задум зробити макет вітряного та водяного млинів, розмірами колишніх, що були у Полянці. І знову Анатолій Олександрович обіцяє надати пиломатеріали. 
Як правило, раз в один-два місяці  грейдер лісгоспу працює над  відновленням сільських та селищних доріг. А коли взимку замете хурделиця  - техніка лісгоспу чистить дороги від снігу.» 
Проїжджаючи через центр селища, зупиняємося біля нещодавно спорудженного поклонного хреста. Мешканці Полянки уже давно задумали його виготовити, навіть зібрали на це кошти, та все ж їх не вистачало... І знову  лісгосп допоміг з матеріалами та фундаментом.
Та Анатолій Олександрович каже, що не всі прохання людей він може виконати, але дослухається до всіх. Від нього чуємо, що він радий допомагати цій громаді, бо тут мешкає і чимала частина працівників його підприємства.
Громада селища Полянка