Завантаження новин...

Навчалися досвіду, ділилися своїм

у складі директора підприємства Руслана Карчевського, головного лісничого  Сергія Дубницького та начальника виробничого відділу Василя Зарічного.

За словами  Руслана Анатолійовича, приємно дивувати  сусідня країна почала  відразу ж, як тільки   автомобіль з  житомирською делегацією перетнув державний  кордон.  Добротні  дороги, доглянуті лісові масиви,  відділені  від  автошляхів  високоякісними мінералізованими смугами й  огороджені металевими сітками,  мимоволі   наводили на думку, що  лісова галузь  Білорусі розвивається справді по-європейськи.

У цьому  житомирські лісівники переконалися й  відвідавши міжнародну виставку та взявши участь у міжнародній конференції «Інвестиції та інновації у лісову промисловість Республіки Білорусь».

-- По-доброму заздрити своїм колегам  ми почали ще  коли слухали  виступ заступника     міністра лісового господарства Республіки Білорусь Леоніда  Дем'яника на відкритті  виставки, --  підключився  до розмови  Сергій Дубницький. --   Особливо ж  нас вразив високий рівень механізації  робіт у галузі. Приміром,  із 13,5 млн. куб. м  деревини, заготовленої нашими білоруськими колегами торік, 40%  цієї маси  припадає на    механізовану  заготівлю. Причому   ці роботи тут ведуться  такою сучасною лісозаготівельною технікою (Харвестерами, Форвардерами), про яку ми можемо тільки мріяти. У них же   в порівнянні з 2014 роком використання  цієї техніки збільшилось у 4,1 раза.

Близькою житомирським лісівникам виявилася й обговорювана на форумі тема  вирощування  посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Як відомо,  саме Житомирський лісгосп  шість років тому першим в області почав практикувати цей метод.

-- Так, він  --  дорожчий на початку, але  дешевший  -- на виході, --  стверджує Руслан Карчевський. --  Ми переконалися в цьому на власному досвіді, тож   цього року  кількість сіянців із закритою кореневою системою довели до 800 тис.  штук.  Але, на жаль, наш досвід чомусь мало цікавить колег.  Ми виставили свою програму вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою на різноманітні сайти, в тому числі й «Український лісовод». Жодного коментаря – ні позитивного, ні негативного ми не отримали.

-- Щороку ми проводимо акцію «Майбутнє лісу – в твоїх руках»,   в ході якої висаджуються  сотні тисяч саджанців,  -- продовжив Руслан Анатолійович.  --  А далі що?  Хто підраховував,  скільки їх виживає в нинішніх  умовах, особливо під час  засушливого літа? А ми  проаналізували і  можемо з упевненістю  стверджувати, що   між ділянками, посадженими традиційним методом і саджанцями із закритою кореневою системою, є велика різниця.

За словами   Руслана Карчевського, цю різницю добре розуміють  білоруські лісівники. На виставці  вони продемонстрували лінію,  яка готує грунтосуміш, формує касети і   висіває в них насіння, з  якого виростають саджанці із закритою кореневою системою.

-- Тобто,  те, що ми робимо вручну,  у них уже механізовано, --  каже директор Житомирського лісгоспу.

Коштує така лінія недешево. Але можливостей  придбати  у білоруських лісівників значно більше, ніж у їхніх українських колег. Бо ж, як прозвучало на форумі, всі новації і переоснащення тут здійснюються за кошти Європейського банку  реконструкції і розвитку (ЄБРР). Ось і цього року на розвиток лісової галузі  в Білорусі  планують отримати від цієї  міжнародної фінансової структури інвестиції в сумі  понад 40 млн. доларів.

-- Присутні на форумі представники ЄБРР не відхиляють  можливості співпраці  і з  українськими  лісівниками, -- каже  Руслан Анатолійович. --  Ми дуже сподіваємося на  це. Адже цьогорічні  зміни до Податкового кодексу, коли у нас почали забирати  до  бюджету 75% відсотків   чистого прибутку, практично позбавили  галузь можливості  нормально розвиватися.

Ще один незабутній момент у поїздці  --  відвідини республіканського лісового селекційно-насінневого центру у Мінському районі, який створений у 2002 році.  Його головним завданням  є збереження цінного генофонду деревних рослин країни, збільшення продуктивності, екологічного та ресурсного запасу лісів на основі розвитку та удосконалення постійної лісонасінневої бази.

У центрі житомирським лісівникам розповіли, що вони  поки що --  єдині  в Білорусі, але ставиться завдання створити подібні селекційні центри в кожній області.  Що ж особливо здивувало – то це турбота  держави про розвиток  цього напрямку лісового господарства. Приміром,   коли постало питання про розширення селекційного центру, йому без проблем  і тяганини виділили 10-гектарну  площу із земель, що перебувають у сільськогосподарському обігу.  В Україні ж займатися селекційною роботою лісівники можуть тільки на власних   територіях.

Утім, білоруські  лісівники   не тільки ділилися власним досвідом  ведення  лісогосподарської діяльності, а й охоче слухали   своїх українських колег. Загалом,  коли зайшла мова про ведення електронного обліку деревини,  відбою не було від бажаючих почути, як  організована ця робота, зокрема,  і в Житомирському лісгоспі. Зацікавило білоруських колег наші досягнення у розвитку рекреаційної справи, що також дає чималий прибуток для лісогосподарських підприємств без використання лісосировинних ресурсів. Обговорили  учасники  виставки-форуму й  спільну проблему всихання лісових насаджень, від якого потерпають й українські, і  білоруські ліси.

-- Одне слово,  враження від  відвідин   Білорусі у нас – якнайкращі,  -- сказав на завершення розмови Руслан Карчевський. – У наших сусідів є справді, чому повчитися, що запозичити. А головне – нас там раді бачити. То чому ж  не скористатися  можливістю спілкування з колегами, від  якої є  тільки користь?

 Газета "Житомирщина"