Завантаження новин...

Науковці закликають ввести режим надзвичайного стану в соснових лісах Полісся

Наукова рада з проблем лісознавства і лісівництва Національної академії наук України на своєму засіданні розглянула питання поширення шкідників та хвороб і масового всихання лісу на Поліссі.
Як зазначили наковці, головними чинниками, які зумовили ослаблення соснових деревостанів в Українському Поліссі, є геофізичні – зараз ми знаходимося на піку сонячної активності, що закономірно знайшло свій відбиток у погодно-кліматичних умовах регіону.
«Зокрема, в останнє десятиліття в Українському Поліссі спостерігається збільшення середньорічної температури повітря на 0,5-1,5ºС, зменшення кількості опадів, особливо протягом періоду вегетації на фоні підвищення температури повітря. Все це дозволяє стверджувати, що нині мова може йти не про ослаблення окремих дерев у деревостанах сосни, а про ослаблення її деревостанів в регіоні в цілому, що сприяє розвитку осередків верхівкового короїда та інших ентомошкідників, а також хвороб лісу», - повідомив кандидат біологічних наук Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації О.О. Орлов.
Під час засідання було зазначено, що масове всихання охопило рівною мірою природні і штучні сосняки поліської зони віком від 40 років. У 2016 році було відмічено тенденцію до його зміщення у пристигаючі та стиглі й перестійні деревостани, у 2017 році патогенний комплекс почав поширюватися і в молодняках.
Оскільки всихання соснових деревостанів в осередках масового розвитку верхівкового короїда та трахеомікозу відбувається дуже швидко, у гострій формі (перехід дерев з 2-ї до 5-ї категорії санітарного стану) – 6-8 тижнів, це вимагає прийняття швидких управлінських рішень щодо проведення санітарних рубок в згаданих осередках.
Однак, наковці підкреслили, що досвід проведення у регіоні санітарних рубок у сосняках за останній рік показав їх низьку ефективність – переважно внаслідок двох факторів, закладених у чинних Санітарних правилах.
По-перше, суцільні санітарні рубки призначаються у деревостанах, повнота яких за результатами оцінки санітарного стану деревостану після рубки буде становити 0,1 і менше, при цьому дерева 3-ї категорії санітарного стану у рубку не відводяться. Саме ці дерева в осередках розмноження верхівкового короїда є свіжезаселеними жуками і вимагають вибірки у першу чергу.
По-друге, вибіркові санітарні рубки в осередках при масовому розвитку верхівкового короїда виявилися малоефективними – переважно внаслідок залишення у насадженнях дерев 3-ї категорії санітарного стану. Вони переходять у 5-у категорію протягом наступних 5-6 тижнів, що зумовлює необхідність кількаразових довідводів та прийомів вибіркових санітарних рубань. Низьку ефективність вибіркових санітарних рубок в осередках верхівкового короїда підтверджено також білоруськими вченими.
Як наголосили учасники засідання, неприйняття швидких заходів з поліпшення санітарного стану соснових насаджень зумовить надзвичайні наслідки: подальше поширення верхівкового короїда та трахеомікозу; масовий розвиток вторинних стовбурових шкідників; значні економічні втрати підприємств, державного та місцевого бюджетів внаслідок переходу ділової деревини у дров’яну при її посинінні та пошкодженні стовбуровими шкідниками.
Обговоривши детально проблему масового всихання лісів на Поліссі, Наукова рада з проблем лісознавства і лісівництва вирішила звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням дати доручення всім зацікавленим органам влади стосовно необхідності підготовки пропозицій щодо внесення відповідних змін і доповнень до Санітарних правил в лісах України. А також звернутись до Уряду та Парламенту стосовно виділення в мінімально необхідних обсягах коштів на здійснення невідкладних заходів, пов’язаних із захистом і охороною лісів від шкідників, хвороб, пожеж, а також на створення нових лісів.
«Вважати за доцільне Державному агентству лісових ресурсів України звернутись до Кабінету Міністрів України з пропозицією ввести режим надзвичайного стану в соснових лісах Полісся у зв’язку з масовим поширенням у них небезпечних шкідників і хвороб», - йдеться в заключній частині рішення Наукової рада з проблем лісознавства і лісівництва Національної академії наук України.
 
За інформаціїю Прес-служби Держлісагентства.