Завантаження новин...

На віку одного дерева роки роботи не одного покоління лісівників

Саме вони, лісівники, в ці вересневі дні відзначають своє професійне свято, а ще більша частина лісгоспів області є цьогоріч ювілярами. Серед них і – державне підприємство «Новоград-Волинське ДМЛГ». 80 років за плечима цього колективу: тут вам і заслужені працівники лісу, і відмінники лісового господарства, і трудові «ударники», а ще – цілі сімейні династії, завдяки звитяжній праця яких ця галузь народного господарства залишається однією з найважливіших в державі, а робота в ній – престижна, стабільна і високооплачувана.

            Та сьогодні, не вдаючись до статистичних підсумкових цифр, хочеться поринути в історію і окреслити основні шляхи розвитку Новоград-Волинського лісомисгоспу.

Ліси державного підприємства «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» (далі – ДП «Новоград-Волинське ДМЛГ») зростають на межі двох природних зон: Полісся і Лісостепу, звідки беруть початок знамениті Поліські масиви, які пересікають територію Білорусії.

У дореволюційний період могутні, безкраї ліси по-хижацьки знищувалися: їх викорчовували з метою одержання орної землі, а пізніше стали джерелом збагачення землевласників і лісопромисловців, бо з часом попит на деревину різко зріс.

Пройшовши сторінками історії лісгоспу можна побачити, що лісові дачі колишнього Суховільського лісництва (біля 9000 га) належали графу Потоцькому. Це були високобонітетні, восокоповнотні дубово-соснові  (Суховоля) і дубово-ясеневі (Пилиповичі) насадження.

У кінці ХІХ ст. тут був створений заповідник світового значення «Пилявин», уся територія якого була приведена в ідеальний стан: просіки і дороги сплановані, мінералізовані і посипані білим піском. В урочищі «Берестянка» (кв. 63) був створений дендропарк – 7,8 га з наявністю багатьох екзотичних дерев і чагарників. Тут розташовувався звіринець-вольєр, де утримувалися представники різноманітної мисливської фауни.

Тваринний світ Пилявинського заповідника був досить різноманітний. Там проживали зубри, бізони, лосі, олені, козулі, лані, кабани, фазани, глухарі, тетерюки, рябчики, куріпки.

На «Кам’яній гірці» кв. 104 в центрі лісопарку був споруджений палац, де зупинялися мисливці і їх челядь для відпочинку. Цей заповідник був призначений для полювання високопоставлених осіб, знаті Росії, Європи та Америки.

У 1908 році американець В. Видена застрелив останнього зубра в урочищі «Мечеть» кв. 52. На місці, де був забитий звір Потоцький встановив відлиту з бронзи фігуру зубра. Тепер там лишився лише гранітний постамент із затертим написом польською мовою.

Усі ліси Новоград-Волинського і Барашівського лісництв належали тоді поміщику Мезенцеву. Це були в основному високопродуктивні соснові насадження, експлуатація яких давала величезні прибутки. Свій кам’яний будинок чудової архітектури Мезенцев збудував в м. Новоград-Волинський на високому березі р. Случ. Навколо палацу закладено парк. Тепер у цьому будинку розташований штаб військового гарнізону Новограда-Волинського, а парк став улюбленим місцем відпочинку новоград-волинців.

Ліси Ярунського лісництва (крім Тугановської дачі) належали князю Браніцкому. Тугановська дача з її віковічними дубами належала поміщику Туганову.

Державних лісів, які були б підпорядковані лісовому департаменту на території району не було.

За 20 років до революції, на землях, які входять тепер до складу Новоград-Волинського ДМЛГ було посаджено лише 46,5 га лісокультур. Лісове господарство поступово занепадало.

У травні 1918 р. декретом ВЦВК всі ліси були націоналізовані і перейшли в державну власність. При цьому сталої політики ведення лісового господарства не було, а структура управління змінювалася кожна 2-3 роки.

Індустріалізація, колективізація, війна, відновлення зруйнованого народного господарства – все це потребувало деревини, і ліс рубали за потребую: цілими кварталами, не рахуючись з наявністю там виділів молодняків та середньовікових насаджень. В окремих кварталах проводилась вибірка спецсортиментів із верхнього ярусу. Зачистка лісосік не проводилась взагалі, вони були захаращені порубочними рештками, лісовідновлення цінних порід не відбувалося. Усі лісогосподарські роботи були занедбані. Організація праці направлена лише на виконання плану по лісозаготівлям, і на безперебійне забезпечення спецсортиментами.

Новоград-Волинський лісгосп був організований 1 жовтня 1936 р. Шість інженерів лісогосподарської секції ліспромгоспу утворили його ядро. Згідно наказу Київського управління головлісоохорони виконуючим обов’язки директора лісгоспу був призначений Цасюк О. М., бувший інженер лісосічного фонду ЛПГ. Першим наказом по лісгоспу було його узаконення, як самостійної одиниці.

До складу лісгоспу ввійшло чотири лісництва: Суховільське (нині Піщівське і Пилиповецьке), Ярунське, Новоград-Волинське і Барашівське, а масиви лісгоспу простягалися на території семи адмінрайонів Житомирської і Хмельницької областей.

За вісімдесят років, у силу багатьох причин та обставин, лісгосп підлягав реформуванню: одні території передавалися іншим лісокористувачам, інші навпаки приймались, проводились об’єднання і роз’єднання з Городницьким лісгоспом.

За свою історію лісгосп декілька разів перейменовувався, а саме: лісгосп, лісгоспзаг, держлісгосп. З 1 січня 2006 року підприємство носить назву – державне підприємство «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство». У складі підприємства функціонує 6 лісництв: Новоград-Волинське, Пилиповецьке, Піщівське, Малоцвілянське, Ярунське та Курчицьке, колона АТП та цех переробки деревини. У колективі трудиться понад 650 чоловік, залучаються робітники й на сезонні роботи.

У різні роки справу Цасюка продовжили: Савельєв А. Ф. (1944-1957 рр.), Плетньов М. В. (1957-1959 рр.), Герасимович Л. К. (1959-1975 рр.), Довгаленко В. В. (1975-1986 рр.), Колісниченко М. В (1986-1987 рр.), Мулек В. І. (1987-1991 рр.), Бігула М.М. (1991-1998 рр.). З 1998 року і по нинішній час підприємство очолює Степан Антонович Нусбаум.

За роки існування колективом підприємства виконано колосальні обсяги робіт по лісовирощуванню, створена потужна виробнича база, яка постійно розширюється і удосконалюється відповідно до вимог сучасності та технічного прогресу.

Показники фінансово-господарської діяльності Новоград-Волинського ДМЛГ щорічно виводять його в п’ятірку кращих підприємств сфери Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. Ведення господарства спрямоване на підвищення продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних, клімато-регулюючих та інших корисних функцій лісу. На підприємстві діє комплекс заходів, починаючи від збору насіння та закінчуючи заготівлею та переробкою стиглого лісу. Великої уваги приділено охороні лісу від пожеж та лісокрадіїв.

Альона Денисюк