Завантаження новин...

Лісовпорядкування — робота на результат

Новоградські журналісти пройшли «слідами» таксаторів
У лісах Житомирщини з травня цього року розпочалося базове лісовпорядкування. Цей лісівничий термін мало про що говорить пересічному громадянину. Особливо тим, хто бачить і говорить лише про вирубку лісу. А дехто, навіть і не здогадується, що ліс у переважній більшості — садять вручну. Але для того, щоб зрізати дерево — його спочатку потрібно виростити. І тут, як і в будь-якому напрямку господарства — без наукового підходу — аж ніяк.
На початку ХІХ століття, задля розбудови народного господарства, на Україні почали активно створюватися лісгоспи. Плоди їхньої праці, — ліс, який вже достиг, — зараз і «пожинають» лісівники. Проте, щоб він ріс і надалі, його продовжують садити і доглядати. 
Щоб сформувати гарне насадження, — у лісі, як і на городі, — потрібно постійно працювати: проріджувати, освітлювати, вибирати другорядні породи, аби привести його у відповідність. Саме з цією метою у лісгоспах України, раз на десять років, проводяться комплексні заходи, так зване — базове лісовпорядкування. 
Аби деталізувати це поняття, а заразом до кінця зрозуміти, наскільки важливим воно є в роботі лісових господарств, ми навідалися до ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ», де в лісництвах підприємства від початку червня працює команда інженерів-таксаторів на чолі з начальником партії Київської експедиції державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» — Анатолієм Миколайовичем Кучеренком.
Це єдина в Україні організація, незалежна від лісогосподарських підприємств, яка має право проводити вищезгадані заходи, і діє вона за єдиною для всіх системою, встановленою Державним лісовим агентством за погодження Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
У чому ж полягає їхня робота?! Перш за все, варто відразу наголосити, що матеріали базового лісовпорядкування — це основа для діяльності лісгоспу. Так звана — настільна книга, без якої лісгосп не має права робити жодних лісогосподарських заходів у лісі. На основі цих документів відбувається перевірка діяльності лісових господарств усіма компетентними органами — екологічною інспекцією, прокуратурою, фіскальною службою та органами правопорядку. А також усіх, хто сумнівається в законності дій лісівників.
Процес напрацювання проекту лісовпорядкування поділяється на два етапи: польові роботи, — що тривають п’ять-шість місяців безпосередньо в лісі та камеральні, — власне, обробка зібраних даних.
Наразі в Новоград-Волинському лісгоспі тривають польові роботи. Цей обсяг робіт виконують три інженери-таксатори. Кожен із них має свою, так звану «норму». У день, він має обстежити до 90 га лісових насаджень.
Аби зрозуміти, в чому полягає ця робота, — ми, разом із одним із таких спеціалістів, — Олександром Тимофійовичем Складаним, — виїхали безпосередньо в ліс, і спробували пройти «слідами» таксатора.
Наш пункт призначення — Курчицьке лісництво. Поки ми прямуємо до наміченого чергового виділу, Олександр Тимофійович розповідає:
- Тридцять років тому, мені вже доводилося працювати в цьому лісництві. Що змінилося? Нічого! Нога не виросла, але я став на 30 років старший, і навантаження збільшилося в півтора рази — жартуючи, каже чоловік. — І додає, що дерева, які тоді ще були молодняками, сьогодні вже — пристигаючі і стиглі насадження. На відміну від інших лісгоспів України (бо працюють по всій території держави, - від авт.), умови зростання дерев у Новоград-Волинському лісгоспі дуже гарні, тому й насадження прекрасні: повнотні, високобонітетні, і це дуже приємно.
Щоправда, специфічним для даної території є зростання в лісах підприємства рододендрону жовтого, або іншими словами — азалії. Саме тому переміщуватися з ділянки на ділянку доводиться не йдучи, а — пробираючись, і це дуже затрудняє нашу роботу, — наголошує таксатор.
І, дійсно, провівши разом зі спеціалістом декілька годин, я й сама спробувала, як це — роздираючи густі зарослі — добиратися до «пункту призначення». А таких пунктів тут, ой як багато! Бо кожен виділ у лісі таксатор має побачити на власні очі, оцінити його згідно усіх критеріїв, і як наслідок — скласти таксаційну картку на кожну ділянку. І детально пояснює, що до неї входить.
Першочергове завдання — правильно визначити склад порід у насадженні у відсотковому співвідношенні, їх висоту, діаметр, вік, повноту, запас деревини, тощо.
Крім цих основних показників, визначається цілий перелік додаткових, таких як — підріст, підлісок, пошкодження насаджень хворобами та шкідниками лісу. Згідно цього потім проектуються заходи по їх ліквідації. Описується сухостій, захаращеність, поодинокі дерева в молодняках, найбільш поширені види ягідників, лікарських рослин та багато іншої інформації. 
Також описуються не вкриті лісовою рослинністю землі такі, як зруби, галявини, згарища, загиблі насадження, рідколісся, не зімкнуті лісові культури — їх стан, причини, та можливості лісовідновних робіт. Крім того, опису підлягають нелісові землі — орні землі, сіножаті, пасовища, плантації, шкілки деревні, дороги, квартальні просіки, протипожежні розриви — вказується їх стан і проектуються необхідні заходи для їх покращення.
Як тільки-но роботи фактичного огляду лісових насаджень будуть повністю завершені, наступає другий етап, коли отримані дані заносять до електронної спецпрограми. Вона все автоматично, згідно формул, обраховує, так би мовити, «розшифровує», і видає цілий пакет документів: загальний облік лісового фонду, розрахунки рубок головного користування, рубок догляду: освітлення, прочищення, прорідження, прохідні рубки; визначає санітарно-оздоровчі, протипожежні заходи та інші вихідні дані — тобто увесь цикл необхідних заходів для вирощування лісу — від садіння до віку стиглості.
Усі ці матеріали обов’язково узгоджуються із обласним лісомисливським управлінням, направляються в Держлісагенство, і тільки після цього йдуть на затвердження в Мінприроди. А з 2017 року, Законом «Про оцінку впливу на довкілля» до умов отримання матеріалів лісовпорядкування додається й обов’язкове проходження громадських слухань.
Тобто, майже рік копіткої роботи пройде для того, — щоб  наші лісівники вкотре отримали право  на продовження своєї роботи на наступні десять років — не просто вирощувати ліс, а ліс — гарний, результативно-продуктивний!
P.S. Ще не одну сотню кілометрів лісових доріг і стежок доведеться стоптати таксаторам в Новоград-Волинському лісгоспі. Та, це, каже Олександр Складаний, робота всього їхнього життя, і вони повинні її робити. Головне — не нашкодити природі, бо це — золоте правило таксатора.  
Альона ДЕНИСЮК
Фото автора