Завантаження новин...

Господарюємо за міжнародними та європейськими стандартами

      Наша газета не раз розповідала читачам про роботу Державного підприємства “Радомишльське лісомисливське господарство”, про його здобутки і надбання, про проблеми та турботи. А про те, чим  зараз живе підприємство, цікавимося у його директора І.Дмитренка.
  – На підприємстві нині трудиться  406 працівників, – почав розмову Іван Васильович. – Фонд заробітної плати за червень 2017 року становив 3524,2 тисячі гривень, тобто середня заробітна плата на одного працюючого становить 8680 гривень. 
Цього року створили лісові культури на  площі в 406 га, на 35 гектарах виконано заходи з природного поновлення лісів. Доповнено лісові культури на 248 га, здійснюється належний догляд за площею в 625 га. 
На підприємстві функціонує тепличне господарство, де щорічно вирощується 2,1 мільйона штук сіянців, що дає змогу повністю забезпечити власні потреби у стандартному посадковому матеріалі. Весною цього року під час проведення на підприємстві традиційної Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу - в твоїх руках» за участю органів місцевого самоврядування,  освітніх закладів та громадськості було створено лісові культури на площі 121 га.
За перше півріччя 2017 року підприємством заготовлено 87,9 тисячі кубічних метрів деревини, з яких  43,9  тисячі кубометрів перероблено на нашому лісопереробному комплексі, решту реалізовано в необробленому вигляді.
Протягом минулого року та упродовж півріччя цього року відремонтовано адмінбудівлі Краснобірського, Кримоцького,  Потіївського лісництв, а також актовий зал та адмінприміщення підприємства.
  – Зараз, як і зазвичай у літню спекотну пору, зростає пожежна небезпека в лісах. Пильності не втрачаєте?   
  – Охороні лісів від пожеж постійно приділяється значна увага. На ці потреби торік підприємством витрачено 1526,6 тисячі гривень. Оновлено  пожежний інвентар, куплено новий пожежний автомобіль на базі ЗІЛ-131, в кожну майстрову дільницю придбано мотопомпи,  що дає змогу вчасно реагувати на випадки лісових пожеж, тим самим зменшити площі загорянь.
Виконується комплекс заходів щодо попередження виникнення лісових пожеж: щороку створюються нові мінералізовані протипожежні смуги  протяжністю 50 км, здійснюється догляд за ними (загалом їх у наших лісах 950 км).
Весною цього року на базі підприємства спільно з рятувальниками МНС ми провели комплексні тактико-спеціальні навчання з організації ліквідації надзвичайної ситуації, спричиненої лісовою пожежею.
– Іване Васильовичу, останнім часом у пресі та на телебаченні з'являється багато закидів про те, що лісове господарство ведеться неправильно, що його потрібно реформувати. Що скажете з цього приводу?
– Хочу зауважити, що більшість цих закидів йде від людей, які жодного дня не працювали у лісі, які, вибачте за вислів, не можуть відрізнити сосну від берези. Це містить під собою дві складові: політичний піар та приватизація лісів. У першому випадку політики, які опинилися «за бортом», намагаються на цій хвилі знову «воскреснути», в другому – хочуть запустити нас шляхом Росії, де ліси віддали в концесію, і як наслідок - лісове господарство повністю розвалене.
Україна зробила свій Європейський вибір, зробив його і наш лісгосп. В 2015 році наше підприємство отримало міжнародний сертифікат FSCтм. В кінці червня цього року на підприємстві в черговий раз був проведений аудит лісовою наглядовою радою щодо дотримання усіх принципів та критеріїв екологічної сертифікації лісів. Це вкотре підтвердило, що лісове господарство у нас ведеться  згідно з європейськими та міжнародними нормами. 
      Крім того,  поряд із низкою еколого-економічних принципів підприємство приділяє значну увагу соціальним питанням. Так, за минулий рік та 6 місяців цього року на охорону праці підприємством витрачено 1130,1 тисячі гривень, на оздоровлення працюючих та їх дітей – 554,1 тисячі гривень. Було придбано 144 путівки до санаторіїв, 103 дитини вирушили на відпочинок до моря. 
    – Проїжджаючи по дорогах, заїжджаючи до лісу, впадає в очі багато сухих дерев, як поодиноких, так і групами. Чим це викликано?       
    – З 2014 року спостерігається масове всихання соснових насаджень. Це справжнє екологічне лихо, яке стрімко поширюється зоною Полісся. На жаль, це завдає як екологічної, так і економічної шкоди, і не лише в Україні. Працюючи в комплексі, шкідники та хвороби лісу вже спричинили загибель соснових насаджень на величезних площах в Україні, Білорусі  та інших європейських країнах. Науковці, які досліджують проблему всихання соснових насаджень, одностайні: лише вчасно виконані суцільні санітарні рубки можуть врятувати ситуацію. Вчасно забраний хворий деревостан попередить подальше поширення шкідників та хвороб, а посаджений новий ліс буде більш стійким до нових кліматичних змін, які провокують зараження хворобами та шкідниками. Досить часто проведення санітарних рубок заперечують активісти, мовляв, під приводом боротьби зі шкідниками та хворобами будуть вирубуватися і здорові дерева. Дійсно, після санітарних рубок залишаються сирі пні, але це пов’язано з тим, що всихання дерева поширюється від крони до низу, і якщо вчасно зрубати заражене дерево, можна отримати від нього хоча б якусь користь. Якщо цього не зробити, ділова деревина досить швидко перетворюється в дров’яну.
До речі,  25 липня ми плануємо провести розширену нараду на тему: «Всихання соснових насаджень». Тож запрошуємо до участі в цьому заході представників громадськості, місцевих активістів та всіх, кому не байдужа доля лісу.
 
                                                                                                                                                                                                            
      Передачу лісів у концесію політики обумовлюють нібито  збитковістю лісового господарства. Хочу сказати читачам, що у 2017 році жодне підприємство лісового господарства України, навіть південні, що не ведуть промислової лісопереробної діяльності, не отримали жодної гривні з державного бюджету. Натомість за 2016 рік наше підприємство сплатило до бюджету 26770,2 тисячі гривень, в тому числі: до пенсійного фонду - 9167,0 тисячі гривень,  рентної плати – 9550 тисяч гривень, інших податків – 8053,2 тисячі гривень.
        Насамкінець, повертаючись до зазначеного вище, хочу додати, що в останній час підприємство приділяє багато уваги роботі з громадськістю. Ми повністю відкриті до спілкування та співпраці. У нас створений та постійно оновлюється сайт, на якому доносимо до людей, що і як робиться в лісі, чим він живе. Тісно співпрацюємо із «Зорею Полісся». Тож зацікавлені у тому, щоб у людей формувалась об’єктивна позитивна думка про роботу лісівників. 
                                                                                                                                                       Спілкувався В.ВАСИЛЕНКО.